Технології

Найкращі доступні технології (НДТ) - термін, що прийшов в Україну з Європейського Союзу. Широке розповсюдження "Найкращі доступні технології" (BestAvailableTechniques - IPPCBATEU) отримали в ЄС, починаючи з середини 90-х, відповідно до Директиви Ради Європи 96/61/ЄС про комплексний контроль і запобігання забрудненням.

Основна мета «НДТ» - вдосконалення систем управління і контролю виробничих процесів на промислових підприємствах для забезпечення комплексного підходу до захисту довкілля. Застосування найкращих доступних технологій дозволяє підвищити технологічну ефективність і екологічну безпеку на промислових об'єктах. Керівні документи по найкращих доступних технологіях постійно модифікуються відповідно до передових і найбільш ефективних на сьогодні виробничих процесів і устаткування. 

Законодавство України наразі використовує термін "НДТ" в декількох нормативно-правових актах. Зокрема, пункт "г" ст.3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним з основних принципів охорони природного середовища визначає "екологізацію матеріального виробництва на основі широкого впровадження новітніх технологій". Правилом, яке дозволяє використовувати принцип "НДТ", слід рахувати також положення пункту "а" ч.1 ст.40 цього ж Закону, яким визначено загальний обов'язок здійснювати використання природних ресурсів з дотриманням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, "раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій". 

Керівні документи по «НДТ» застосовуються в країнах ЄС в процесі видачі дозволів промисловим підприємствам на скидання стічних вод, викиди в атмосферу і розміщення твердих відходів. Найкращі доступні технології дозволяють оцінити практичну придатність конкретних технологій для забезпечення дотримання екологічних нормативів, розроблених і вживаних для запобігання і/або зниження скидів, викидів і загального впливу на довкілля. 

Аналогічним чином, в Україні, вимоги застосування принципу "НДТ" закріплені в "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, в яких обгрунтовуються об'єми викидів, для отримання дозволу на викиди  в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій і громадян-підприємців", зокрема - в "Переліку виробництв і технологічного устаткування, які підлягають застосуванню найкращих доступних технологій і методів управління" (Додаток 3), затвердженому наказом Мінприроди України №108 від 09.03.2006р.

Перейшовши по цьому посиланню на нашому сайті, Ви матимете доступ до Реєстру найкращих доступних технологій і методів управління, доступних для скачування.

 

Нормативний документ щодо НДТ

 

Прийнятий документ

Офіційний законопроект

Харчова, молочна та промисловість безалкогольних напоїв

БРЕФ (08.2006)

Загальні принципи моніторингу

НД (07.2003)

ОЗ (10.2013)

Промислові системи охолодження

БРЕФ (12.2001)

Інтенсивне вирощування птиці та свиней

БРЕФ (07.2003)

З2 (08.2013)

Виробництво чавуну та сталі

BННТ (03.2012)

БРЕФ (03.2012)

Великі підприємства зі спалювання палива

БРЕФ (07.2006)

З1 (06.2013)

Масштабне виробництво неорганічних хімічних речовин – промисловості з виробництва аміаку, кислот і мінеральних добрив

БРЕФ (08.2007)

Масштабна органічна хімічна промисловість

БРЕФ (02.2003)

Обробна промисловість чорної металургії

БРЕФ (12.2001)

Загальна очистка стічних вод і відхідних газів/Системи управління в хімічній галузі

БРЕФ (02.2003)

З2 (07.2011)

Економіка та засоби мас-медіа

НД (07.2006)

Викиди з резервуарів

БРЕФ (07.2006)

Енергоефективність

БРЕФ (02.2009)

Цементна, вапняна й магнезіальна обробні промисловості

ВННТ (04.2013)

БРЕФ (04.2013)

Керамічна обробна промисловість

БРЕФ (08.2007)

Менеджмент відходів і пустих порід у гірничодобувній діяльності

БРЕФ (01.2009)

Виробництво скла

BННТ (03.2012)

БРЕФ (03.2012)

Виробництво хімічних продуктів тонкого органічного синтезу

БРЕФ (08.2006)

Промисловість кольорової металургії

БРЕФ (12.2001)

З3 (02.2013)

Лужно-хлорне виробництво

БРЕФ (12.2001)

ОЗ (04.2013)

Виробництво полімерів

БРЕФ (08.2007)

Виробництво спеціальних неорганічних хімічних речовин

БРЕФ (08.2007)

Целюлозно-паперова промисловість

БРЕФ (12.2001)

ОЗ (07.2013)

Переробка нафтопродуктів і газу

БРЕФ (02.2003)

ОЗ (07.2013)

Скотобійні та галузі виробництва тваринних продуктів

БРЕФ (05.2005)

Ковальська та ливарна промисловості

БРЕФ (05.2005)

Поверхнева обробка металів і пластмас

БРЕФ (08.2006)

Поверхнева обробка з використанням органічних розчинників

БРЕФ (08.2007)

Дублення шкур і шкіри

ВННТ (02.2013)

БРЕФ (02.2013)

Текстильна промисловість

БРЕФ (07.2003)

Спалювання відходів

БРЕФ (08.2006)

Галузі промисловості з обробки відходів

БРЕФ (08.2006)

Чинний порядок видачі дозволів викиди забруднюючих речовин в Україні містить окремі елементи принципу «НДТ».

В Україні умови дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюються на основі нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин (далі – «нормативи ГДВ») та технологічних нормативів викидів забруднюючих речовин (далі – «технологічні нормативи ГДВ»).

Нормативи ГДВ встановлюються за середніми показниками викидів, визначених для типів устаткування, де обсяги таких викидів є найменшими: для 12 відсотків типів устаткування – за наявності 30 чи більше типів; для 5 типів устаткування – за наявності менш як 30 типів (п. 6 «Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1780 (далі – Порядок 1780).

Технологічні нормативи ГДВ розробляються за процедурою, передбаченою «Порядком 1780», та встановлюють вимоги до кількості викидів забруднюючих речовин, у разі використання тих чи інших технологій.

Технологічні нормативи ГДВ затверджуються наказами Мінприроди:

Ознайомитись з відповідними наказами Мінприроди можливо, здійснивши перехід по даному посиланню.

У цих же наказах встановлюється «перспективний» та «поточний» технологічні нормативи ГДВ. Перспективний технологічний норматив ГДВ застосовується до нових установок. Для діючих установок застосовується поточний технологічний норматив ГДВ. У дозволі на викиди забруднюючих речовин встановлюється також термін досягнення перспективного технологічного нормативу ГДВ. Цей термін визначається у самому технологічному нормативі ГДВ.

Нормативи ГДВ та технологічні нормативи ГДВ - загальнообов’язкові норми, відступати від яких заборонено, згідно положення частини 9 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», згідно з яким дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються лише за умови не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Вивчення правозастосовчої практики свідчить, що органи, які видають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – дозвільні органи), в окремих випадках встановлюють більш стислі, а в інших випадках - триваліші строки досягнення показників, передбачених перспективними технологічними нормативами ГДВ, у порівнянні зі строками, передбаченими самими технологічними нормативами ГДВ. При цьому ні Законом України «Про охорону атмосферного повітря», ні Порядком 1780, ні технологічними нормативами ГДВ не передбачено такої можливості.

Певним правовим підґрунтям для таких рішень дозвільних органів може слугувати положення п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-ІV (далі – КАСУ), який зобов’язує адміністративні суди при прийнятті рішень уповноваженими органами у справах адміністративної юрисдикції перевіряти, чи прийняті ці рішення «з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)» (далі – вимога пропорційності).

У разі, якщо дозвільний орган опиниться перед вибором:

а) продовжити строк досягнення показника, встановленого перспективним технологічним нормативом ГДВ на рік, якщо таке продовження не спричинить істотної шкоди довкіллю та здоров’ю людини, чи

б) припинити діяльність підприємства і позбавити робочих міст більшості населення відповідного міста,

то очевидно, рішенням, яке буде відповідати вимозі п. 8 ч. 3 ст. 2 КАСУ, буде перше («а») рішення.

Таким чином, наведене вище правове регулювання носить ознаки принципу «НДТ», оскільки дозволяє зважувати різні суспільні інтереси і уникати захисту екологічних інтересів за допомогою непропорційної шкоди економічним та іншим інтересам.

 Кваліфікована екологічна і правова допомога фахівців НВП "ЕКОЗАХИСТ" при визначенні варіантів застосування тих або інших методів управління, а також формування планів природоохоронних заходів і екологічних програм на Вашому підприємстві, дозволить Вам гарантовано отримати дозвіл на викиди у встановлені терміни, або навіть швидше, при цьому - на умовах дотримання економічної доцільності і екологічної безпеки.