Екологічна оцінка стану нерухомості
Збудована будівля – це ще не та будівля, яка готова приймати новоспечених власників квадратних метрів… Останнім кроком, що віддаляє цей приємний момент, є процес здачі об’єкту в експлуатацію, із остаточним контролем побудованих споруд, що ознаменований прийняттям будівлі в експлуатацію.
Разом з будівельно-монтажними і інженерно-технічними дослідженнями в процесі здачі об’єкту в експлуатацію розглядаються і екологічні аспекти, що мають важливе значення.
Тема екологічної оцінки стану нерухомості і довкілля є однією з самих обговорюваних нині. Про проблеми екології говорять на сторінках друкарських видань і в ефірі численних теле-радіо-передач.
Ситуація, що склалася, знайшла своє відображення і на готових об’єктах будівництва, зокрема: офісних приміщеннях, квартирах, земельних ділянках, будинках і промислових площах. Як показує екологічна оцінка нерухомості, сприятливі екологічні умови, що визначаються відповідним станом об’єкту нерухомості і екологією району, ґрунтовно увійшли до сучасного ринку, ставши важливою складовою площ, що продаються і орендуються, і значущим фактом для потенційного Клієнта.
На сьогодні вибір комерційної нерухомості – дуже різноманітний, та й бажання жити і працювати в екологічно чистому і безпечному місці властиво, без виключення, усім. Цей факт і пояснює підвищений попит на «екологічну нерухомість» і ті сотні доларів, які переплачуються за квадратний метр безпечної нерухомості.
Екологічна оцінка стану нерухомості лягла в основу заходів щодо визначення стану того або іншого об’єкту і отримання статусу «екологічно безпечної нерухомості», і є мірою, здатною охарактеризувати об’єкт майна по усіх напрямах екологічного законодавства.
Як отримати статус «Екологічно безпечна нерухомість»?
Одним з видів діяльності компанії НВП «Екозахист», що надає повний спектр послуг у сфері природокористування і охорони довкілля, являється проведення екологічної оцінки нерухомості. В процесі екологічної оцінки стану власності фахівцями компанії проводяться наступні аналізи і виміри:
- вимірювання рівнів радіації;
- вимірювання рівнів електромагнітних випромінювань;
- вимірювання рівнів шуму;
- вимірювання параметрів мікроклімату;
- вимірювання параметрів освітленості;
- аналіз якості води;
- аналіз якості повітря;
- аналіз ґрунту;
- аналіз будівельних матеріалів;
- та ін.
Кожен окремий випадок вимагає професійного підходу і опрацьовується нашими фахівцями в індивідуальному порядку. Проведення разової екологічної оцінки нерухомості з наступним складанням комерційної пропозиції дає можливість визначати найбільш обґрунтовану вартість робіт, умови і варіанти оплати, виходячи з можливостей та інтересів Замовника. Пропоновані нами ціни та системний підхід до даного питання, задовольнять ваші потреби в об’єктивній оцінці екологічного стану нерухомості.
Екологічна експертиза (контроль) будівельних матеріалів
ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» в ст. 3 передбачає, що кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання.
Згідно цього Закону опромінення людей в жилих та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів.
Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, забезпечується такими заходами:
- вибором земельних ділянок для будівництва будинків і споруд з урахуванням рівня виділення радону з землі та рівня гамма-випромінювання;
- проектуванням і будівництвом будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря цих будинків та споруд;
- веденням виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняттям будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання;
- експлуатацією будинків та споруд з урахуванням рівня вмісту в них радону і рівня гамма-випромінювання;
- зміною характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи;
- забороною застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.
У відповідності до п. 19.2 Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України затверджених Наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 року вимоги до забезпечення радіаційної безпеки населення поширюються на такі природні джерела випромінювання:
- природні радіонукліди, що містяться в будівельних матеріалах та мінеральній будівельній сировині;
- ізотопи радону з продуктами їх розпаду в повітрі приміщень;
- природні радіонукліди в питній воді;
- природні радіонукліди в мінеральних добривах;
- природні радіонукліди у виробах масового використання з фарфору, фаянсу, скла і глини;
- природні радіонукліди в мінеральних фарбниках і глазурі.
Питання екологічної експертизи (контролю) будівельних матеріалів вже впродовж тривалого часу обговорюється на різних рівнях влади і суспільства в цілому адже багато в чому «екологія будівельних матеріалів» визначає стан нашого здоров’я.
Розглянемо найбільш поширені і часто використовувані будівельні матеріали, і ті небезпеки, які вони можуть приховувати. Екологічна експертиза будівельних матеріалів по праву до таких відносить деревину, цеглу, блоки, бетонні панелі, моноліт (рідкий бетон, що набуває вигляду єдиної плити), природний камінь, а так само його похідні.
В більшості своїй будівельні матеріали є природними представниками, тому найбільш вірогідним і контрольованим чинником є фактор радіаційного забруднення.
Як показують результати радіологічної експертизи будівельних матеріалів, радіоактивність того або іншого будівельного матеріалу може бути пов’язана як з місцем його походження, так і отримуватися їм за рахунок внесення компонента (характерно багатокомпонентним будівельним матеріалам), що «наводить» фон. Нижче наведено декілька прикладів:
- деревина, що вважається усіма найбільш екологічно чистим матеріалом, може такою і залишатися, але лише в тих випадках, якщо вона не привезена із районів з підвищеними рівнями радіації, яких в Україні є досить багато;
- пінобетонні блоки, що є багатокомпонентним будівельним матеріалом, можуть мати підвищену радіаційну активність, а джерелом випромінювання може бути один з компонентів кінцевого будівельного матеріалу (цемент, пісок);
Екологічна експертиза матеріалів дозволяє говорити про те, що радіоактивність природних будівельних матеріалів визначається радіонуклідами, які в них знаходяться. Як правило, це радіонукліди, що мають досить великі періоди напіврозпаду і які відносяться до ряду урану-238, торію-232 і калію-40.
Повертаючись до основних чинників забруднення будівельних матеріалів, хочеться сказати декілька слів і про хімічне забруднення, наявність якого підтверджує екологічна експертиза матеріалів. У наш час досить часто в цілях прискорення процесу виробництва продукції або ж збільшення швидкості будівельних робіт (твердіння бетону) використовують різноманітні хімічні «добавки – стимулятори». Як показує експертиза будівельних матеріалів, результатом цього є активна емісія, а відповідно, і підвищені концентрації шкідливих речовин в повітрі закритих приміщень.
В даний час на території України діють нормативні акти, що контролюють рівні ефективної активності природних радіонуклідів, і що регламентують поводження з тими або іншими будівельними матеріалами природного походження. Відповідно до них, радіологічна експертиза будівельних матеріалів є обов’язковим заходом, що визначає сферу застосування і використання будівельних матеріалів.
У неї входять:
- вимірювання γ – фону;
- визначення природних радіонуклідів (Ra, Th, K);
- визначення природних і техногенних радіонуклідів (Ra, Th, K, Cs, Sr).
Сучасні методи контролю будівельних матеріалів дозволяють досліджувати матеріали, як за допомогою хімічного аналізу повітря, так і по засобах кліматичних камер і модельованих умов, що в свою чергу забезпечує точність і об’єктивність лабораторних досліджень. Експертиза будівельних матеріалів по хімічному чиннику проводиться відповідно до встановлених нормативних документів (ДСТУ, ДСН, ВСН, ДБН на методи відбору проб і зразків, проведення аналізу і реєстрації даних).
Враховуючи вищесказане, фахівці компанії НВП «Екозахист» рекомендують проводити екологічну експертизу будівельних матеріалів на стадії купівлі/продажу, початку будівництва і у випадках виникнення проблем із здоров’ям.
Вартість екологічної експертизи будівельних матеріалів і перелік досліджуваних показників визначаються в процесі консультації з фахівцем екологом НВП «Екозахист».
Комплексне екологічне обстеження (екологічна експертиза/екоаудит) офісу
Невід’ємною частиною будь-якої компанії є офісне приміщення, якість якого, як правило, визначається матеріальним благополуччям тієї або іншої організації. «Екологія офісу» – тема останнім часом актуальна і така, що торкається більшості людей. Розмови ці – небезпідставні, і підтвердженням тому являється затребуваність на ринку послуг із комплексного екологічного обстеження (екологічна експертиза/екоаудит) офісу.
Розглянемо основні місця організації офісних площ і можливі небезпеки тих або інших об’єктів:
- як показує практика і екологічне дослідження офісів, до першої групи офісних будівель можна віднести приміщення, що знаходяться на територіях як діючих, так і виведених з ладу промислових об’єктів (заводи, фабрики, промоб’єкти). Основними небезпеками в таких офісах треба вважати хімічні і фізичніфактори впливів.
- другу групу офісних площ можна представити приміщеннями, що знаходяться в підвальних поверхах будівель. Процеси екологічного обстеження офісу дозволяють виділяти хімічні і фізичні чинники, як найбільш небезпечні.
- до третьої групи відносяться сучасні і комфортабельні бізнес-центри різних категорій. Як правило, в таких випадках екологія офісу визначається місцезнаходженням, якістю будівельних, оздоблювальних матеріалів і предметів інтер’єру. Серед найбільш поширених небезпек необхідно виділити хімічний, фізичний (переважно шум), мікробіологічний та мікрокліматичний чинники.
Офісні працівники проводять на роботі значну частину свого життя, тому екологічне становище в ньому є найважливішим чинником як психологічного клімату в колективі, зацікавленості в роботі, так і високої продуктивності праці. В силу цього екологічна експертиза офісу є важливим етапом при реалізації рішень із забезпечення гарного самопочуття і здоров’я співробітників.
Враховуючи вищесказане, фахівці компанії НВП «Екозахист» рекомендують проводити комплексне екологічне обстеження (екоаудит/екологічну експертизу) офісу у випадках купівлі/продажу офісних приміщень, оренди, проведення оздоблюваних і ремонтних робіт та ін.
Комплексне екологічне обстеження (екоаудит/екологічна експертиза) офісу може реалізовуватися за наступними напрямками:
- екологічне дослідження офісу на предмет виявлення хімічного забруднення (радон, ароматичні вуглеводні, важкі метали), що потрапляють в офіс з вуличним повітрям, виділяються із земної кори, офісних меблів, оздоблювальних матеріалів, підлогових покриттів і предметів інтер’єру;
- експертиза офісу на предмет виявлення мікробіологічного забруднення – мікроорганізмів, бактерій і грибків плісняви, що потрапляють з вуличним повітрям або в процесі роботи системи кондиціонування і вентиляції;
- обстеження офісу на предмет виявлення фізичного забруднення (електромагнітні випромінювання від щитових, силових кабелів і офісної техніки; радіація від предметів обробки і інтер’єру; шум; вібрація від інженерно-технічного устаткування і транспорту, освітленість);
- дослідження офісу на предмет виявлення мікрокліматичного забруднення (ефективність роботи системи вентиляції і кондиціонування).
Компанія НВП «Екозахист» рекомендує Вам скористатися простим, але дієвим методом поліпшення оточуючого Вас простору – проведенням екологічної експертизи/екоаудиту офісу і таким чином визначити його можливість використання за цільовим призначенням.